НБУ підвищує прозорість: банки розкриють більше про капітал і ліквідність
22 вересня 2026 року Правління Національного банку України ухвалило постанову №110, яка зобов'язує українські банки з листопада цього року оприлюднювати значно більше інформації про достатність капіталу та ліквідність. На перший погляд це звучить як черговий бюрократичний документ, цікавий хіба що банківським аналітикам. Але насправді йдеться про зміну, яка безпосередньо стосується кожного, хто тримає гроші в українському банку — чи то на поточному рахунку, чи на депозиті, чи на ощадному рахунку.
Що таке "достатність капіталу" простими словами
Уявіть банк як фінансову подушку безпеки. Коли банк видає кредити, приймає депозити та проводить операції, він постійно ризикує — хтось не поверне позику, вартість цінних паперів може впасти, ринок може відреагувати непередбачувано. Капітал банку — це та частина коштів, яка належить власне банку (акціонерам), а не вкладникам, і яка першою "приймає удар", якщо щось піде не так. Чим більше цієї подушки відносно ризикованих активів банку, тим стійкіший банк до криз, шоків і паніки.
Показник, який це вимірює, називається нормативом достатності капіталу. НБУ встановлює мінімальні пороги, яких банк зобов'язаний дотримуватися. Але досі пересічний вкладник рідко бачив конкретні цифри — вони губилися у складних квартальних звітах, доступних переважно фахівцям. Нова постанова змінює це: дані стануть детальнішими, регулярнішими і, що важливо, зрозумілішими для широкого загалу.
А що таке "ліквідність" і чому вона не менш важлива
Ліквідність — це здатність банку швидко видати клієнтам готівку чи виконати платіж тоді, коли це потрібно, не чекаючи, поки "звільняться" гроші з довгострокових кредитів чи інвестицій. Банк може бути технічно платоспроможним (тобто його активи перевищують зобов'язання), але мати проблеми з ліквідністю — якщо забагато грошей "заморожено" в довгих активах, а забагато вкладників одночасно захотіли зняти кошти.
Саме брак ліквідності найчастіше запускає паніку та черги біля банкоматів — навіть у банках, які загалом фінансово стійкі. Тому показники ліквідності — це, по суті, індикатор того, наскільки спокійно банк переживе стрес-сценарій, будь то економічна турбулентність, відтік депозитів чи форс-мажорні обставини, яких, на жаль, Україні вистачає.
Чому це важливо саме зараз, в умовах війни
Довіра до банківської системи — це ресурс, який особливо крихкий під час повномасштабної війни. Українці пам'ятають і девальвації, і заморожування вкладів, і банки, що зникали з ринку в попередні кризові роки. Попри те що зараз система в цілому набагато стійкіша, ніж, скажімо, у 2014–2015 роках — значною мірою завдяки послідовному нагляду НБУ, — питання "чи безпечно тримати гроші саме в цьому банку" залишається дуже актуальним для мільйонів людей.
Раніше пересічна людина фактично мала вибирати банк "наосліп": за рекламою, відгуками знайомих, наявністю відділення поруч або просто за звичкою. Тепер, коли банки будуть зобов'язані регулярно й у зрозумілому форматі публікувати дані про капітал і ліквідність, у вкладника з'являється реальний інструмент для оцінки надійності — до того, як він понесе туди свої заощадження, а не після того, як щось піде не так.
Це не означає, що варто самостійно розбиратися в банківських нормативах чи вивчати звітність вечорами замість серіалів. Але сам факт, що така інформація стає публічною, регулярною і порівнюваною між банками, підвищує загальну дисципліну на ринку: банки, які реально сильніші, отримують конкурентну перевагу в очах клієнтів, а слабші — стимул підтягувати показники, а не приховувати проблеми до останнього.
Крок назустріч європейським стандартам
Постанова №110 — це не ізольоване рішення, а частина довшого процесу гармонізації українського банківського регулювання з нормами Європейського Союзу. Стандарти розкриття інформації про капітал і ліквідність, які застосовують європейські банки в межах пруденційних вимог ЄС (зокрема принцип ринкової дисципліни через публічність звітності), роками вважалися орієнтиром, до якого українська система рухається поступово.
У контексті європейської інтеграції та курсу на вступ до ЄС такі кроки мають подвійне значення. По-перше, вони наближають технічну "сумісність" українського банківського сектору із загальноєвропейським — що важливо для майбутньої інтеграції фінансових ринків. По-друге, вони показують і власним громадянам, і міжнародним партнерам та інвесторам, що український банківський нагляд не стоїть на місці навіть у надзвичайно складних умовах війни. Це сигнал стабільності, який має вагу далеко за межами суто банківської статистики.
Що це означає практично для вас
Коли нові дані почнуть публікуватися з листопада, варто звертати увагу не лише на рекламовану процентну ставку за вкладом чи кредитом, а й на загальну картину надійності банку. Розкриття капіталу та ліквідності — це один з інструментів, які на це впливають, поряд із репутацією, історією роботи на ринку та умовами державного гарантування вкладів.
Водночас важливо не занадто ідеалізувати ефект однієї постанови: прозоріші звіти не гарантують автоматично кращих ставок чи повної відсутності ризиків — це насамперед інструмент довіри та контролю, а не маркетинговий бонус. Але для людини, яка обирає, де відкрити поточний рахунок, покласти гроші на ощадний рахунок чи оформити депозит, більше публічної інформації — це завжди краще, ніж менше.
Якщо ви зараз підбираєте, де тримати заощадження або на яких умовах брати кредит, є сенс порівняти актуальні пропозиції банків за реальними даними, а не лише за рекламними обіцянками. На BankSorter ви можете переглянути рейтинг найкращих поточних рахунків, підібрати вигідніші умови на ощадних рахунках, порівняти пропозиції за кредитами або знайти найвигідніші депозити — і вже на основі цих даних приймати зважене рішення.
Підсумок
Постанова НБУ №110 навряд чи стане заголовком, який обговорюватимуть за кавою, — але це саме той тип "тихих" регуляторних рішень, які з часом суттєво впливають на те, наскільки безпечно почувається пересічний вкладник. Більше прозорості щодо капіталу і ліквідності означає менше "чорних скриньок" у банківському секторі та більше реальних інструментів для того, щоб самостійно, а не наосліп, обирати, кому довірити свої гроші. А поки нові стандарти розкриття інформації набирають чинності, розумно почати з простого кроку — порівняти умови різних банків уже сьогодні і обирати той продукт, який справді відповідає вашим потребам і рівню ризику, який ви готові прийняти.