Що сталося: регулятор програв уже другу судову інстанцію поспіль
Національний банк України програв черговий раунд судового протистояння з Міжнародним інвестиційним банком (МІБ) — фінустановою, контрольний пакет якої (майже 65%) належить Петру Порошенку. У лютому 2025 року НБУ застосував до банку письмове застереження за порушення у сфері фінансового моніторингу: за версією регулятора, МІБ неналежно оцінював ризики клієнтів і не надавав на запити НБУ достовірну інформацію та документи у встановлені строки.
Банк оскаржив це рішення в суді — і виграв. У грудні 2025 року Київський окружний адміністративний суд визнав застереження НБУ протиправним і скасував його. Регулятор подав апеляцію, але 30 червня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив рішення першої інстанції чинним. НБУ вже заявив, що не погоджується з висновками судів і має намір оскаржувати їх у касаційному порядку — тобто крапку в цій справі ще рано ставити.
Що таке «письмове застереження» і чому воно взагалі мало значення
Письмове застереження — це найм'якший інструмент наглядового впливу, який НБУ застосовує до банків. Це не заборона діяльності, не обмеження на видачу готівки і не привід для тривоги вкладників — по суті, це офіційне попередження: «ми бачимо проблему у ваших внутрішніх процедурах, виправте її». Але для самого банку такий запис має вагу: він фіксується в наглядовій історії, впливає на репутацію в перемовинах з іноземними партнерами-кореспондентами і може стати підставою для жорсткіших заходів, якщо порушення повторяться.
Саме тому банки рідко доводять подібні спори до суду — набагато частіше вони погоджуються з регулятором і тихо усувають недоліки. Те, що МІБ пішов у суд і виграв дві інстанції поспіль, — випадок нетиповий. Він показує, що навіть наглядові рішення НБУ не є автоматично беззаперечними і підлягають повноцінній судовій перевірці, якщо банк вважає їх необґрунтованими.
Чому цей прецедент важливий не лише для двох сторін спору
Варто розуміти контекст: у березні 2025 року НБУ одночасно застосував заходи впливу до шести банків і трьох небанківських фінустанов за порушення саме у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства — МІБ був одним із них. Тобто йдеться не про одиничний випадок, а про частину системної хвилі перевірок, яку регулятор проводив на тлі посилення вимог до прозорості банківського сектору. У межах цього ж протистояння НБУ також оштрафував МІБ на 14,5 млн грн, а восени 2025 року заборонив Порошенку голосувати належними йому акціями банку — це окремі провадження, які тривають паралельно і не скасовуються нинішнім рішенням суду.
Для сектору загалом програш регулятора в суді — сигнал, що якість наглядової документації та обґрунтованості претензій має значення навіть тоді, коли йдеться про м'який інструмент впливу. Для інших банків це радше методичний урок, ніж привід розслаблятися: вимоги до фінансового моніторингу нікуди не зникають, і НБУ вже анонсував, що продовжуватиме оскаржувати рішення судів у касації.
Що це означає для звичайного клієнта банку
Головне, що варто розуміти: письмове застереження — це не сигнал «заберіть гроші з банку негайно». Це наглядовий інструмент, який стосується внутрішніх процедур фінустанови, а не її фінансової стійкості чи здатності виконувати зобов'язання перед клієнтами. Кошти на рахунках і депозитах у будь-якому українському банку з ліцензією НБУ, як і раніше, захищені державною гарантією через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у межах встановленого ліміту відшкодування.
Але ситуація — гарний привід згадати кілька практичних речей:
- Наглядові суперечки й судові процеси між банком і НБУ — це публічна інформація, і варто хоча б раз на кілька місяців перевіряти новини про банк, у якому тримаєте основні заощадження чи відкрили бізнес-рахунок.
- Посилений фінмоніторинг у банку може означати додаткові запити документів під час переказів чи зняття великих сум — це не привід для паніки, а стандартна практика, яка з часом лише посилюється для всієї банківської системи.
- Обираючи банк для зарплатного рахунка, накопичень чи бізнесу, варто орієнтуватися не лише на впізнаваність назви чи власника, а на реальні умови — ставки, комісії, зручність застосунку та наглядову репутацію.
- Диверсифікація заощаджень між кількома банками знижує залежність від репутаційних чи наглядових ризиків одного окремого гравця.
Як приймати рішення про банк, спираючись на дані, а не на гучні заголовки
Новини про судові баталії навколо конкретного банку легко викликають емоційну реакцію — особливо коли йдеться про відому публічну постать. Але для практичного рішення «де тримати гроші» куди корисніше подивитися на актуальні умови по ринку в цілому. Якщо плануєте відкрити новий рахунок для повсякденних витрат, має сенс переглянути рейтинг найкращих особистих рахунків — там зібрані актуальні умови різних банків в одному місці.
Для тих, хто відкладає резервний фонд або просто хоче, щоб гроші не лежали мертвим вантажем, варто звірити поточні пропозиції в рейтингу ощадних рахунків — умови там оновлюються регулярно й відображають реальну картину на ринку, а не рекламні обіцянки. А якщо ви орієнтуєтеся на строкові вклади під фіксовану ставку, порівняти актуальні пропозиції можна в рейтингу депозитів.
Такий підхід — порівняння реальних, регулярно оновлюваних умов замість орієнтації на впізнаваність бренду чи гучні судові новини — набагато надійніший спосіб убезпечити власні фінанси в умовах, коли навіть рішення регулятора можуть змінюватися в судах.
Підсумок: що варто зробити вже зараз
Програш НБУ в суді банку Порошенка — це насамперед новина про наглядову практику, а не про фінансову стійкість конкретної установи. Справа ще не завершена: регулятор іде в касацію, тож остаточна крапка з'явиться не скоро. Для вкладників це привід не панікувати, а взяти за звичку регулярно перевіряти умови й новини щодо свого банку та не тримати всі заощадження в одному місці. Почніть із порівняння актуальних умов і оберіть варіант, який реально відповідає вашим потребам, а не лише впізнаваності назви на вивісці.