У перших числах жовтня Міністерство фінансів оприлюднило цифру, яка варта уваги кожного, хто тримає заощадження в гривні: портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у власності фізичних осіб станом на 1 жовтня 2026 року сягнув 167,5 млрд грн. За місяць сума зросла більш ніж на 4 млрд грн, тобто приблизно на 2,7% порівняно з початком вересня. Це черговий історичний максимум: ще у серпні показник вперше перетнув позначку 159 млрд грн, а на початку літа ледь перевищував 148 млрд грн. Простими словами: усе більше українців перестають тримати всі гроші лише на депозиті чи поточному рахунку і переносять частину заощаджень у державні цінні папери.
Що саме сталося 1 жовтня
За даними Мінфіну, загальний обсяг ОВДП в обігу станом на 1 жовтня становив 1 994,1 млрд грн. Левову частку цього ринку тримають не люди, а банки (917,9 млрд грн) і сам Національний банк (655,8 млрд грн). Юридичні особи володіють паперами на 209,2 млрд грн, страхові компанії на 25,7 млрд грн, нерезиденти лише на 17,7 млрд грн, а територіальні громади - на суму близько 0,3 млрд грн. На цьому фоні частка фізичних осіб, 167,5 млрд грн, виглядає скромно, але темп її зростання помітно вищий, ніж у решти категорій власників, і саме це робить статистику цікавою не лише для економістів, а й для звичайної родини, яка шукає, де "працюють" її заощадження.
Лише у вересні Мінфін провів 11 аукціонів з розміщення нових паперів і залучив 18,8 млрд грн, усе в гривні. Окремо відбувся так званий switch-аукціон 23 вересня: власникам облігацій з погашенням 28 жовтня 2026 року запропонували обміняти їх на папери з погашенням 28 лютого 2029 року, і на таку заміну погодились на суму 11,5 млрд грн за номіналом із середньозваженою дохідністю 12,17%. У Мінфіні пояснюють сенс таких обмінів просто: вони дозволяють зменшити ризик "пікових" виплат в один конкретний місяць і розтягнути боргове навантаження держави на довший горизонт. Загалом за перші дев'ять місяців 2026 року держава залучила на внутрішньому ринку 373,9 млрд грн, з яких 267 млрд грн через розміщення нових випусків і 106,8 млрд грн через обміни.
Чому гроші частково "тікають" з депозиту в облігації
Головна причина проста: дохідність. На вересневих аукціонах так званих військових облігацій (папери з погашенням 15 вересня 2027 року) середньозважена дохідність становила 15,16-15,18% річних, а попит перевищив пропозицію майже втричі: заявки надійшли на 16,4 млрд грн за номіналом, тоді як задоволено було лише на 6 млрд грн. Це рівень, який цілком конкурує з найкращими пропозиціями гривневих депозитів у банках, а на окремих випусках навіть перевищує їх. Якщо ви давно не порівнювали умови у своєму банку, є сенс це зробити зараз: порівняйте актуальні гривневі депозити на BankSorter і подивіться, чи ставка вашого банку все ще конкурентна на фоні таких аукціонів.
Другий фактор, менш очевидний, це довіра саме до державного боргу, а не до окремої фінансової установи. ОВДП випускає і обслуговує держава, тож для консервативного вкладника це альтернативний спосіб "позичити" гроші не комерційному банку, а бюджету, причому з фіксованою, наперед відомою дохідністю на весь термін обігу паперу. У підсумку маємо ситуацію, коли частина людей, які раніше тримали все на депозитах чи ощадних рахунках, тепер розподіляють гроші між кількома інструментами одразу.
Як купити ОВДП, якщо раніше цього не робили
Технічно купити облігації може будь-яка фізична особа трьома шляхами: через застосунок "Дія", через свій банк або через брокера на фондовому ринку. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро, тож увійти в цей інструмент можна навіть з відносно невеликою сумою, а не лише з великим капіталом. Купонний дохід Мінфін виплачує власнику раз на півроку безпосередньо на рахунок. Перед покупкою має сенс поставити собі два практичні питання: чи знадобляться ці гроші раніше дати погашення, і чи готові ви на певний час "заморозити" частину заощаджень в обмін на фіксовану, наперед відому ставку, замість того, щоб мати гнучкість звичайного рахунку.
Про що мовчать красиві відсотки
Перш ніж переносити туди всю "подушку безпеки", варто чесно проговорити ризики, яких самі лише рекордні цифри не показують.
- Це не банківський вклад. ОВДП не є депозитом у розумінні банківського законодавства, тому на них не поширюються гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які чинні саме для коштів на рахунках і депозитах у банку. Повернення грошей за облігацією залежить виключно від спроможності держави обслуговувати власний борг, а не від фінансової стійкості окремого банку.
- Обмежена ліквідність. Якщо гроші знадобляться раніше строку погашення, продати облігацію достроково можна лише на вторинному ринку і не завжди за ту ціну, на яку розраховували спочатку. Депозит у банку, навіть із частковою втратою нарахованих відсотків, зазвичай розірвати простіше і швидше.
- Системний, а не персональний ризик. Купуючи державний борг, людина приймає на себе ризики, пов'язані з усією економікою країни під час війни, а не ризики окремої установи, яку в разі проблем можна було б просто замінити на надійнішу.
- Оподаткування має свої нюанси. Порядок декларування та оподаткування доходу за ОВДП відрізняється від звичних правил для відсотків за депозитом, тож перед великою покупкою варто уточнити чинні норми на сайті Мінфіну чи податкової служби, а не орієнтуватися на чутки знайомих.
Кому ОВДП підходять, а кому краще лишитися при звичних інструментах
Облігації мають сенс як доповнення, а не як повна заміна "подушки безпеки" на звичайному картковому чи ощадному рахунку з вільним доступом до грошей. Логічна модель для більшості родин: гроші на щомісячні витрати і резерв на два-три місяці тримати там, де до них є миттєвий доступ, наприклад на ощадному рахунку з можливістю будь-коли знімати кошти, а вже ту частину заощаджень, яка точно не знадобиться протягом року чи довше, частково спрямовувати в ОВДП або класичний строковий депозит, обираючи те, що дає вищу дохідність на конкретний термін.
Людям, які ще навіть не визначилися, в якому банку зручніше вести щоденні операції, варто почати з базового кроку: порівняти умови особистих рахунків різних банків, перш ніж вирішувати, куди спрямовувати надлишок коштів понад щомісячні витрати. Без зручного і недорогого основного рахунку будь-яка стратегія заощаджень, хоч депозит, хоч ОВДП, працює гірше, ніж могла би.
Що робити вже зараз
Рекорд у 167,5 млрд грн - це не привід негайно бігти знімати гроші з депозиту і купувати облігації на все. Це сигнал, що варто регулярно переглядати, де саме "працюють" ваші заощадження, і порівнювати не лише банки між собою, а й банківські продукти з державними цінними паперами. Почніть із простого: подивіться поточні ставки за депозитами і ощадними рахунками у різних банків, і лише після цього вирішуйте, чи частина заощаджень має піти в ОВДП. Диверсифікація, коли гроші розподілені між кількома інструментами, а не зосереджені в одному місці, залишається найпростішим і найдешевшим способом захистити власний капітал незалежно від того, що покаже наступний щомісячний звіт Мінфіну.